азимут
а́зимут
-а, ч.
1》 астр., геод. Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через цю точку й спостережуване світило (або предмет).
2》 військ. Кут, який утворюється заданим напрямом руху й напрямом на північ.
|| Напрям руху навпростець по земній поверхні, визначений за допомогою карти й компаса.
Великий тлумачний словник сучасної української мови