азимут

А́ЗИМУТ, а, ч.

1. астр., геод. Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через цю точку й спостережуване світило (або предмет).

2. військ. Кут, який утворюється заданим напрямом руху й напрямом на північ;

// Напрям руху навпростець по земній поверхні, визначений за допомогою карти й компаса.

Командири бригад вели свої колони по азимутах (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 348).

Значення в інших словниках

1. азимут — а́зимут іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. азимут — Азимут — azimuth — Azimut – двогранний кут між площиною початкового меридіану і вертикальною площиною, яка проходить через заданий напрям. Розрізняють астрономічний, географічний, магнітний та гіроскопічний А.  Гірничий енциклопедичний словник
3. азимут — -а, ч. 1》 астр., геод. Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через цю точку й спостережуване світило (або предмет). 2》 військ. Кут, який утворюється заданим напрямом руху й напрямом на північ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. азимут — А́ЗИМУТ, а, ч. 1. астр., геод. Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через цю точку та спостережуваний об'єкт.  Словник української мови у 20 томах
5. азимут — а́зимут (араб. ас-сумут, множ. від ас-самт – шлях; напрям) 1. Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через предмет (пароплав, літак, небесне світило тощо) і дану точку спостереження. 2. Магнітний...  Словник іншомовних слів Мельничука
6. азимут — Кут між площиною меридіана точки спостереження й вертикальною площиною, що проходить через певний предмет і точку спостереження; відраховується від пн. частини меридіана за рухом годинникової стрілки; зазвичай...  Універсальний словник-енциклопедія