анафема

ана́фема

заст. анахтема, -и, ж.

1》 Відлучення від церкви, прокляття.

Віддавати (піддавати) анафемі — проклинати, осуджувати, таврувати.

2》 Уживається як лайливе слово.

Значення в інших словниках

1. анафема — (відлучення від церкви) прокляття.  Словник синонімів Полюги
2. анафема — ана́фема іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. анафема — АНА́ФЕМА, заст. АНА́ХТЕМА, и, ж. 1. Відлучення від церкви, прокляття. Сьогодня [сьогодні] в церкві анахтему співали (Сл. Гр.); Митрополит мовчав, чи то не наважуючись кидати анафему на люд.., чи то лякаючись, ..  Словник української мови у 20 томах
4. анафема — Відлучення від церкви за незгоду з її вченням, церковне прокляття.  Словник застарілих та маловживаних слів
5. анафема — ана́фема (від грец. ανάθεμα – прокляття) 1. В християнстві відлучення від церкви з оголошенням довічного прокляття. 2. Переносно – прокльон.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. анафема — У Католицькій і Православній Церкві урочисте накладення відлучення; покарання цілковитим позбавленням участі в житті Церкви, призначається за найтяжчі провини.  Універсальний словник-енциклопедія
7. анафема — ПРОКЛЯ́ТТЯ (осуд, супроводжуваний зловісним пророкуванням, побажанням), ПРОКЛІ́Н (ПРОКЛЬО́Н рідше), КЛЯТЬБА́, ЗАКЛЯ́ТТЯ, ЗАКЛИНА́ННЯ, КЛЯТТЯ́ діал.; АНА́ФЕМА (АНА́ХТЕМА) заст. (прокляття з відлученням від церкви).  Словник синонімів української мови
8. анафема — АНА́ФЕМА, заст. АНА́ХТЕМА, и, ж. 1. Відлучення від церкви, прокляття. Сьогодня [сьогодні] в церкві анахтему співали (Сл. Гр.). Віддава́ти (піддава́ти) ана́фемі — проклинати, осуджувати, таврувати. 2. Уживається як лайливе слово.  Словник української мови в 11 томах