антагоніст

антагоні́ст

-а, ч.

1》 Непримиренний противник.

2》 перев. мн., біол. Органи або речовини, що своїми функціями і дією цілком протилежні одні одним.

Значення в інших словниках

1. антагоніст — антагоні́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. антагоніст — Ворог, суперечник, супротивник, див. антипод  Словник чужослів Павло Штепа
3. антагоніст — АНТАГОНІ́СТ, а, ч. 1. Непримиренний противник. Лев і ягня та інші їм подібні антагоністи мирно лежали під одним кущиком (Леся Українка). 2. біол.  Словник української мови у 20 томах
4. антагоніст — Антагоні́ст, -та; -ні́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. антагоніст — АНТАГОНІ́СТ, а, ч. 1. Непримиренний противник. Лев і ягня та інші їм подібні антагоністи мирно лежали під одним кущиком (Л. Укр., V, 1956, 200). 2. перев. мн., біол. Органи або речовини, що своїми функціями і дією цілком протилежні одні одним.  Словник української мови в 11 томах