антагоніст —
Ворог, суперечник, супротивник, див. антипод
Словник чужослів Павло Штепа
антагоніст —
-а, ч. 1》 Непримиренний противник. 2》 перев. мн., біол. Органи або речовини, що своїми функціями і дією цілком протилежні одні одним.
Великий тлумачний словник сучасної мови
антагоніст —
АНТАГОНІ́СТ, а, ч. 1. Непримиренний противник. Лев і ягня та інші їм подібні антагоністи мирно лежали під одним кущиком (Леся Українка). 2. біол.
Словник української мови у 20 томах
антагоніст —
АНТАГОНІ́СТ, а, ч. 1. Непримиренний противник. Лев і ягня та інші їм подібні антагоністи мирно лежали під одним кущиком (Л. Укр., V, 1956, 200). 2. перев. мн., біол. Органи або речовини, що своїми функціями і дією цілком протилежні одні одним.
Словник української мови в 11 томах