1. Орфографічний словник української мови

антагоніст

антагоні́ст

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антагоніст — Ворог, суперечник, супротивник, див. антипод Словник чужослів Павло Штепа
  2. антагоніст — -а, ч. 1》 Непримиренний противник. 2》 перев. мн., біол. Органи або речовини, що своїми функціями і дією цілком протилежні одні одним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. антагоніст — АНТАГОНІ́СТ, а, ч. 1. Непримиренний противник. Лев і ягня та інші їм подібні антагоністи мирно лежали під одним кущиком (Леся Українка). 2. біол. Словник української мови у 20 томах
  4. антагоніст — Антагоні́ст, -та; -ні́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. антагоніст — АНТАГОНІ́СТ, а, ч. 1. Непримиренний противник. Лев і ягня та інші їм подібні антагоністи мирно лежали під одним кущиком (Л. Укр., V, 1956, 200). 2. перев. мн., біол. Органи або речовини, що своїми функціями і дією цілком протилежні одні одним. Словник української мови в 11 томах