1. Словник української мови в 11 томах

антагоніст

АНТАГОНІ́СТ, а, ч.

1. Непримиренний противник.

Лев і ягня та інші їм подібні антагоністи мирно лежали під одним кущиком (Л. Укр., V, 1956, 200).

2. перев. мн., біол. Органи або речовини, що своїми функціями і дією цілком протилежні одні одним.

Успішно застосовуються в медицині здобуті недавно з культур мікробів-антагоністів різноманітні антибіотики — пеніцилін, стрептоміцин і багато інших (Наука.., 11, 1956, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антагоніст — антагоні́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. антагоніст — Ворог, суперечник, супротивник, див. антипод Словник чужослів Павло Штепа
  3. антагоніст — -а, ч. 1》 Непримиренний противник. 2》 перев. мн., біол. Органи або речовини, що своїми функціями і дією цілком протилежні одні одним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. антагоніст — АНТАГОНІ́СТ, а, ч. 1. Непримиренний противник. Лев і ягня та інші їм подібні антагоністи мирно лежали під одним кущиком (Леся Українка). 2. біол. Словник української мови у 20 томах
  5. антагоніст — Антагоні́ст, -та; -ні́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)