1. Словник української мови в 11 томах

антагоністичний

АНТАГОНІСТИ́ЧНИЙ, а, е. Пройнятий антагонізмом; непримиренно ворожий.

Він [народник] не розрізняє двох антагоністичних класів, феодалів і буржуазії.. (Ленін, 1, 1948, 325);

Письменник-реаліст [Панас Мирний] розкривав антагоністичні взаємини селянської бідноти з поміщиками (Укр. літ., 9, 1957, 37);

// Пов’язаний з боротьбою між тваринами, рослинами, мікроорганізмами.

Вивченню антагоністичних взаємовідношень між мікроорганізмами і питанню використання антагонізму у боротьбі з хворобами рослин.. присвячена велика кількість праць (Мікр. ж., XXII, 4, 1960, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антагоністичний — антагоністи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. антагоністичний — Ворожий, непримиренний та всі мож. пох. від АНТАГОНІЗМ. Словник синонімів Караванського
  3. антагоністичний — Ворожий, противний, супротивний, протиставний, заперечливий, суперечний, див. контраст Словник чужослів Павло Штепа
  4. антагоністичний — -а, -е. Пройнятий антагонізмом; непримиренно ворожий. || Пов'язаний з боротьбою між тваринами, рослинами, мікроорганізмами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. антагоністичний — АНТАГОНІСТИ́ЧНИЙ, а, е. Пройнятий антагонізмом; непримиренно ворожий. Письменник-реаліст Панас Мирний розкривав антагоністичні взаємини селянської бідноти з поміщиками (з навч. літ.); // Пов'язаний з боротьбою між мікроорганізмами, рослинами, тваринами. Словник української мови у 20 томах
  6. антагоністичний — антагоністи́чний пройнятий антагонізмом; непримиренно ворожий. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. антагоністичний — НЕПРИМИРЕ́ННИЙ (про людей, суспільні угруповання і т. ін. та відносини між ними, а також із сл. суперечності і под. — яких не можна примирити), НЕПРИМИРИ́МИЙ рідше; АНТАГОНІСТИ́ЧНИЙ (перев. Словник синонімів української мови
  8. антагоністичний — рос. антагонистический пройнятий антагонізмом, непримиренно ворожий. Eкономічна енциклопедія