1. Словник української мови у 20 томах

антагоністичний

АНТАГОНІСТИ́ЧНИЙ, а, е.

Пройнятий антагонізмом; непримиренно ворожий.

Письменник-реаліст Панас Мирний розкривав антагоністичні взаємини селянської бідноти з поміщиками (з навч. літ.);

// Пов'язаний з боротьбою між мікроорганізмами, рослинами, тваринами.

Вивченню антагоністичних взаємовідносин між мікроорганізмами і питанню використання антагонізму в боротьбі з хворобами рослин присвячено велику кількість праць (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антагоністичний — антагоністи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. антагоністичний — Ворожий, непримиренний та всі мож. пох. від АНТАГОНІЗМ. Словник синонімів Караванського
  3. антагоністичний — Ворожий, противний, супротивний, протиставний, заперечливий, суперечний, див. контраст Словник чужослів Павло Штепа
  4. антагоністичний — -а, -е. Пройнятий антагонізмом; непримиренно ворожий. || Пов'язаний з боротьбою між тваринами, рослинами, мікроорганізмами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. антагоністичний — антагоністи́чний пройнятий антагонізмом; непримиренно ворожий. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. антагоністичний — НЕПРИМИРЕ́ННИЙ (про людей, суспільні угруповання і т. ін. та відносини між ними, а також із сл. суперечності і под. — яких не можна примирити), НЕПРИМИРИ́МИЙ рідше; АНТАГОНІСТИ́ЧНИЙ (перев. Словник синонімів української мови
  7. антагоністичний — АНТАГОНІСТИ́ЧНИЙ, а, е. Пройнятий антагонізмом; непримиренно ворожий. Він [народник] не розрізняє двох антагоністичних класів, феодалів і буржуазії.. Словник української мови в 11 томах
  8. антагоністичний — рос. антагонистический пройнятий антагонізмом, непримиренно ворожий. Eкономічна енциклопедія