антагоніст
АНТАГОНІ́СТ, а, ч.
1. Непримиренний противник.
Лев і ягня та інші їм подібні антагоністи мирно лежали під одним кущиком (Леся Українка).
2. біол. Мікроорганізм, рослина чи тварина, що пригнічує життєдіяльність і розвиток мікроорганізмів, рослин, тварин інших видів.
Горіх волоський – антагоніст, бо пригнічує висаджені поруч з ним картоплю, баштанні та інші культури (із журн.).
3. біохім. Речовини, що взаємно пригнічують дію одне одного.
Глюкагон – гормон підшлункової залози, але він є антагоністом інсуліну (із журн.);
Алюміній – антагоніст цинку, тому здатний “витісняти” його з організму (з газ.).
4. анат. Пара м'язів або дві групи м'язів, які здійснюють рухи у двох протилежних напрямках (згинання і розгинання кінцівки і т. ін.).
М'язи-антагоністи.
Словник української мови (СУМ-20)