Великий тлумачний словник сучасної мови

аподиктичний

аподикти́чний

-а, -е.

Достовірний, той, що базується на логічній необхідності.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. аподиктичний — Аподикти́чний: — категоричний в своїх твердженнях [46-1,46-2]  Словник з творів Івана Франка
  2. аподиктичний — Вигідний, незаперечний, незаперечливий, обгрунтований, певний  Словник чужослів Павло Штепа
  3. аподиктичний — аподикти́чний (від грец. αποδεικτικός – той, що доводить) безумовний, достовірний, той, що базується на логічній необхідності; ¤ а-не судження – судження, в якому відображаються ознаки предмета, властиві йому за всіх умов.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. аподиктичний — Аподикти́чний, -на, не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. аподиктичний — рос. аподиктический (від грец. apodeiktikos-той, що доводить) — безумовний, достовірний, той, що базується на логічній необхідності; А. судження — судження, в якому відображаються ознаки предмета, властиві йому за всіх умов.  Eкономічна енциклопедія