аподиктичний

аподикти́чний

(від грец. αποδεικτικός – той, що доводить)

безумовний, достовірний, той, що базується на логічній необхідності;

¤ а-не судження – судження, в якому відображаються ознаки предмета, властиві йому за всіх умов.

Значення в інших словниках

1. аподиктичний — Аподикти́чний: — категоричний в своїх твердженнях [46-1,46-2]  Словник з творів Івана Франка
2. аподиктичний — Вигідний, незаперечний, незаперечливий, обгрунтований, певний  Словник чужослів Павло Штепа
3. аподиктичний — -а, -е. Достовірний, той, що базується на логічній необхідності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. аподиктичний — Аподикти́чний, -на, не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. аподиктичний — рос. аподиктический (від грец. apodeiktikos-той, що доводить) — безумовний, достовірний, той, що базується на логічній необхідності; А. судження — судження, в якому відображаються ознаки предмета, властиві йому за всіх умов.  Eкономічна енциклопедія