апокаліпсис

апокалі́псис

(від грец. άποκάλυψις. – розкриття, одкровення)

релігійно-містичний твір християнської літератури (68 – 69 pp. н. е.), сповнений «пророцтв» про «кінець світу».

Значення в інших словниках

1. апокаліпсис — апока́ліпсис іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. апокаліпсис — -а, ч. Одна з книг християнської церковної літератури 1 ст. н. е., у якій зібрано пророцтва про кінець світу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. апокаліпсис — АПОКА́ЛІПСИС, а, ч. 1. (з великої літери). Остання книга Біблії (Нового Завіту), яка містить пророцтва про кінець світу. – Піїтика – чужий для мене світ... Мене обходить більш Апокаліпсис... (С.  Словник української мови у 20 томах
4. апокаліпсис — Апока́ліпсис, -са, -сові, в -сисі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. апокаліпсис — АПОКА́ЛІПСИС, а, ч. Одна з книг християнської церковної літератури І ст. н. е., у якій зібрані містичні пророцтва про кінець світу. — Піїтика — чужий для мене світ… Мене обходить більш апокаліпсис… (Голов.. Поезії, 1955, 283).  Словник української мови в 11 томах