апокаліпсис
АПОКА́ЛІПСИС, а, ч.
1. (з великої літери). Остання книга Біблії (Нового Завіту), яка містить пророцтва про кінець світу.
– Піїтика – чужий для мене світ... Мене обходить більш Апокаліпсис... (С. Голованівський);
Ніхто не знає – сьогодні, чи завтра, чи через тисячу літ почнеться нова ера, яку в Апокаліпсисі і названо Царством Христа (Л. Смілянський);
Апокаліпсис був написаний святим апостолом Іоанном Богословом на острові Патмос, куди він був засланий імператором Доміціаном за свідчення про Ісуса Христа (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Що-небудь катастрофічне для світу, цивілізації.
Треба зробити все для того, аби примара екологічного апокаліпсису зникла з обріїв України у майбутньому (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)