апокаліпсис —
апока́ліпсис іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
апокаліпсис —
-а, ч. Одна з книг християнської церковної літератури 1 ст. н. е., у якій зібрано пророцтва про кінець світу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
апокаліпсис —
АПОКА́ЛІПСИС, а, ч. 1. (з великої літери). Остання книга Біблії (Нового Завіту), яка містить пророцтва про кінець світу. – Піїтика – чужий для мене світ... Мене обходить більш Апокаліпсис... (С.
Словник української мови у 20 томах
апокаліпсис —
апокалі́псис (від грец. άποκάλυψις. – розкриття, одкровення) релігійно-містичний твір християнської літератури (68 – 69 pp. н. е.), сповнений «пророцтв» про «кінець світу».
Словник іншомовних слів Мельничука
апокаліпсис —
АПОКА́ЛІПСИС, а, ч. Одна з книг християнської церковної літератури І ст. н. е., у якій зібрані містичні пророцтва про кінець світу. — Піїтика — чужий для мене світ… Мене обходить більш апокаліпсис… (Голов.. Поезії, 1955, 283).
Словник української мови в 11 томах