балакун
балаку́н
-а, ч., розм.
Балакуча людина; базіка.
|| зневажл. Людина, яка любить багато говорити про що-небудь, не виконуючи того на ділі.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибалаку́н
-а, ч., розм.
Балакуча людина; базіка.
|| зневажл. Людина, яка любить багато говорити про що-небудь, не виконуючи того на ділі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови