Великий тлумачний словник сучасної мови

балахон

балахо́н

-а, ч.

Просторий і довгий одяг, що надівається поверх усього для захисту від пилу.

|| Маскувальний одяг.

|| Про широкий, не підігнаний в талії одяг взагалі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. балахон — балахо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. балахон — Халат, халамида  Словник чужослів Павло Штепа
  3. балахон — БАЛАХО́Н, а, ч. Просторий і довгий одяг, що надівається поверх усього для захисту від пилу, вітру і т. ін. З повозки зскочив Гануш, увесь закутаний в білий, довгий до землі, балахон (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. балахон — ХАЛА́Т (хатній одяг вільного крою), ШЛАФРО́К заст., КАПО́Т заст. (жіночий); БАЛАХО́Н, ХАЛАМИ́ДА розм. (широкий одяг вільного крою).  Словник синонімів української мови
  5. балахон — Балахо́н, -на; -хо́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. балахон — БАЛАХО́Н, а, ч. Просторий і довгий одяг, що надівається поверх усього для захисту від пилу. З повозки зскочив Гануш, увесь закутаний в білий, довгий до землі балахон (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах