Великий тлумачний словник сучасної мови

балістит

балісти́т

-у, ч.

Ракетно-артилерійський порох – колоїдний розчин тринітратцелюлози у тринітратгліцерині.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. балістит — балісти́т іменник чоловічого роду бездимний порох  Орфографічний словник української мови
  2. балістит — БАЛІСТИ́Т, у, ч. Особливий вид бездимного пороху, який використовується як тверде ракетне паливо, а також у вогнепальній зброї. 1887 року Альфред Нобель одержав балістит, який відразу взяли на озброєння великі армії Західної Європи (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. балістит — балісти́т (від лат. ballista – ядро, метальний снаряд) бездимний нітрогліцериновий порох. Застосовують як тверде ракетне паливо і у вогнепальній зброї.  Словник іншомовних слів Мельничука