балістит

балісти́т

(від лат. ballista – ядро, метальний снаряд)

бездимний нітрогліцериновий порох. Застосовують як тверде ракетне паливо і у вогнепальній зброї.

Значення в інших словниках

1. балістит — балісти́т іменник чоловічого роду бездимний порох  Орфографічний словник української мови
2. балістит — -у, ч. Ракетно-артилерійський порох – колоїдний розчин тринітратцелюлози у тринітратгліцерині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. балістит — БАЛІСТИ́Т, у, ч. Особливий вид бездимного пороху, який використовується як тверде ракетне паливо, а також у вогнепальній зброї. 1887 року Альфред Нобель одержав балістит, який відразу взяли на озброєння великі армії Західної Європи (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах