бантиння банти́ння -я, с. Збірн. до бантина і банта. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках бантиння — банти́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови бантиння — БАНТИ́ННЯ, я, с. Збірн. до ба́нтина і ба́нта. Усе бантиння, крокви в зарубках (А. Головко). Словник української мови у 20 томах бантиння — БАНТИ́ННЯ, я, с. Збірн. до ба́нтина і ба́нта. Усе бантиння, крокви в зарубках (Головко, І, 1957, 256). Словник української мови в 11 томах