Великий тлумачний словник сучасної мови

барильце

бари́льце

-я, с.

Зменш.-пестл. до барило.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. барильце — бари́льце іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. барильце — БАРИ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до бари́ло. Барильця, пляшечки, носатку. Сулії, тикви, баклажки. Все висушили без остатку (І. Котляревський); Кавун добув з льоху барильце старої вишнівки (П. Козланюк); – Товариші, в чім справа?...  Словник української мови у 20 томах
  3. барильце — див. діжка  Словник синонімів Вусика
  4. барильце — Бари́льце, -ця, -цю; -ри́льця, -лець  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. барильце — БАРИ́ЛЬЦЕ, я, сер. Зменш.-пестл. до барило. Барильця, пляшечки, носатку, Сулії, тикви, баклажки, Все висушили без остатку (Іван Котляревський, I, 1952, 168); Кавун добув з льоху барильце старої вишнівки (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 43); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах
  6. барильце — Барильце, -ця с. 1) ум. отъ барило. 2) мн. барильця. Родъ растенія. О. 1862. IV. 72.  Словник української мови Грінченка