барильце
БАРИ́ЛЬЦЕ, я, сер. Зменш.-пестл. до барило.
Барильця, пляшечки, носатку, Сулії, тикви, баклажки, Все висушили без остатку (Іван Котляревський, I, 1952, 168);
Кавун добув з льоху барильце старої вишнівки (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 43);
*У порівн. — Товариші, в чім справа? — заверещав, вистрибнувши з натовпу, круглий, як барильце, коротконогий чоловік (Петро Панч, II, 1956, 266).
Словник української мови (СУМ-11)