барильце
Барильце, -ця
с.
1) ум. отъ барило.
2) мн. барильця. Родъ растенія. О. 1862. IV. 72.
Словник української мови ГрінченкаБарильце, -ця
с.
1) ум. отъ барило.
2) мн. барильця. Родъ растенія. О. 1862. IV. 72.
Словник української мови Грінченка