басилевс — Великий тлумачний словник сучасної мови

басилевс — басиле́вс іменник чоловічого роду, істота титул візантійського імператора іст. Орфографічний словник української мови
басилевс — БАСИЛЕ́ВС, а, ч. 1. У Стародавній Греції в мікенську епоху – правитель невеликого поселення. 2. У Гомера – вождь племені або союзу племен. У гомерівський період басилевс очолював військову, жрецьку та судову гілки влади (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
басилевс — У стародавній Греції ватажок будь-якої групи людей; за доби еллінізму титул монархів; у Візантійській державі (після 629) офіційний титул імператора. Універсальний словник-енциклопедія