Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
батави —
БАТА́ВИ, ів, мн. (одн. бата́в, а, ч.). Германське плем'я, яке населяло дельту Рейну. Цивіліс, вождь племені батавів, очолив у 69–70 роках н. е. повстання германських і кельтських племен проти Риму (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах