бевкання

бе́вкання

-я, с.

Дія за знач. бевкати і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. бевкання — бе́вкання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. бевкання — БЕ́ВКАННЯ, я, с. Дія за знач. бе́вкати і звуки, утворювані цією дією. Над Вербівкою розлягалося тривожне бевкання великого дзвона (А. Іщук); Небо здригається від бевкання великого Кирила, а він з висоти Корняктівської дзвіниці вперто і владно ритмізує безладний передзвін (Р. Іваничук).  Словник української мови у 20 томах
3. бевкання — див. звучання  Словник синонімів Вусика
4. бевкання — БЕ́ВКАННЯ, я, с. Дія за знач. бе́вкати і звуки, утворювані цією дією. Над Вербівкою розлягалося тривожне бевкання великого дзвона (Іщук, Вербівчани, 1961, 410).  Словник української мови в 11 томах
5. бевкання — Бевкання, -ня с. Звонъ въ одинъ колоколъ (раздѣльный). Харьк.  Словник української мови Грінченка