безбатченко
безба́тченко
-а, ч.
1》 розм., заст. Нешлюбна дитина.
2》 Той, хто не має батьків; сирота.
3》 перен., зневажл. Людина, що не має Батьківщини або не визнає своїх батьків, попередників.
Великий тлумачний словник сучасної української мови