безбатченко —
Сирота; ЗН. байстрюк; ЕВ. перевертень, перекинчик, яничар, обр. Іван без роду, сов. космополіт.
Словник синонімів Караванського
безбатченко —
-а, ч. 1》 розм., заст. Нешлюбна дитина. 2》 Той, хто не має батьків; сирота. 3》 перен., зневажл. Людина, що не має Батьківщини або не визнає своїх батьків, попередників.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безбатченко —
БЕЗБА́ТЧЕНКО, а, ч. 1. розм. Нешлюбна дитина. Валя глянула на дитину, на свого малесенького безбатченка, що тихо спав коло її розторсаного серця (О. Довженко). 2. Той, хто не має батьків; сирота.
Словник української мови у 20 томах
безбатченко —
див. дитина; зрадник; сирота
Словник синонімів Вусика
безбатченко —
БЕЗБА́ТЧЕНКО розм. (позашлюбний син), БАЙСТРЮ́К зневажл., лайл., БАЙСТРЯ́ зневажл., лайл., БА́ХУР зневажл. рідше. — Але я ж знатиму, я, я, що воно моє.. Я не хочу, щоб воно росло, мов бур'ян, як трава, недоглянута, без батька..
Словник синонімів української мови
безбатченко —
БЕЗБА́ТЧЕНКО, а, ч. 1. розм., заст. Нешлюбна дитина. Валя глянула на дитину, на свого малесенького безбатченка, що тихо спав коло її розторсаного серця (Довж., Зач. Десна, 1957, 533). 2. Той, хто не має батьків; сирота. Заховаюсь, дитя моє.
Словник української мови в 11 томах
безбатченко —
Безбатченко, -ка м. Внѣбрачный сынъ. К. Досв. 160. А ти гріх мій спокутуєш в людяхъ сиротою, безбатченком. Шевч.
Словник української мови Грінченка