безборонний

безборо́нний

-а, -е.

1》 На якого не поширюється заборона; не пов'язаний з перешкодами; вільний.

2》 Неспроможний себе оборонити, захистити; позбавлений захисту; беззахисний.

Значення в інших словниках

1. безборонний — безборо́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безборонний — (доступ) безперешкодний, необмежений, вільний; (хто) беззахисний, безоборонний; Р. беззбройний.  Словник синонімів Караванського
3. безборонний — БЕЗБОРО́ННИЙ, а, е. 1. На який не поширюється заборона; не пов'язаний з перешкодами; вільний. Стенографістки мали безборонний доступ у всі відділи головного штабу (Н. Рибак). 2. Неспроможний себе оборонити, захистити; позбавлений захисту; беззахисний.  Словник української мови у 20 томах
4. безборонний — див. беззахисний; безперешкодний; слабодухий  Словник синонімів Вусика
5. безборонний — БЕЗЗА́ХИ́СНИЙ (який не має захисту, неспроможний себе оборонити), БЕЗБОРО́ННИЙ, НЕЗАХИ́ЩЕНИЙ (не готовий до оборони, захисту). Дим і попіл, грабіжництво, садистичні знущання над беззахисним населенням, жорстокі...  Словник синонімів української мови
6. безборонний — Безборо́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. безборонний — БЕЗБОРО́ННИЙ, а, е. 1. На який не поширюється заборона; не пов’язаний з перешкодами; вільний. Стенографістки мали безборонний доступ у всі відділи головного штабу (Рибак, Час., 1960, 59).  Словник української мови в 11 томах