Великий тлумачний словник сучасної мови

безвусий

безву́сий

рідко безусий, -а, -е.

1》 Який не має вусів.

2》 перен. Дуже молодий.

3》 Те саме, що безостий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безвусий — безву́сий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безвусий — БЕЗВУ́СИЙ, рідше БЕЗУ́СИЙ, а, е. 1. Який не має вусів. Хома видимо глузує. В зморшках старого безвусого виду глибоко залягла злість (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. безвусий — див. молодий  Словник синонімів Вусика
  4. безвусий — БЕЗВУ́СИЙ (у якого немає вусів), ГОЛОВУ́СИЙ розм. рідше. На галявині проти сонця бронебійники під орудою безвусого єфрейтора розіклали багаття (О. Гончар); — І невже твій головусий график піде на се? (І. Франко).  Словник синонімів української мови
  5. безвусий — Безву́сий і безу́сий, -са, -се  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. безвусий — БЕЗВУ́СИЙ, рідко БЕЗУ́СИЙ, а, е. 1. Який не має вусів. Хома видимо глузує. В зморшках старого безвусого виду глибоко залягла злість (Коцюб., II, 1955, 34); Безвусий Брянський по старшинству був весільним батьком (Гончар, III, 1959, 189). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах
  7. безвусий — Безвусий, -а, -е Безусый, не имѣющій усовъ.  Словник української мови Грінченка