Значення в інших словниках
-
безвусий —
безву́сий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
безвусий —
рідко безусий, -а, -е. 1》 Який не має вусів. 2》 перен. Дуже молодий. 3》 Те саме, що безостий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безвусий —
БЕЗВУ́СИЙ, рідше БЕЗУ́СИЙ, а, е. 1. Який не має вусів. Хома видимо глузує. В зморшках старого безвусого виду глибоко залягла злість (М.
Словник української мови у 20 томах
-
безвусий —
БЕЗВУ́СИЙ (у якого немає вусів), ГОЛОВУ́СИЙ розм. рідше. На галявині проти сонця бронебійники під орудою безвусого єфрейтора розіклали багаття (О. Гончар); — І невже твій головусий график піде на се? (І. Франко).
Словник синонімів української мови
-
безвусий —
Безву́сий і безу́сий, -са, -се
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
безвусий —
БЕЗВУ́СИЙ, рідко БЕЗУ́СИЙ, а, е. 1. Який не має вусів. Хома видимо глузує. В зморшках старого безвусого виду глибоко залягла злість (Коцюб., II, 1955, 34); Безвусий Брянський по старшинству був весільним батьком (Гончар, III, 1959, 189). 2. перен.
Словник української мови в 11 томах
-
безвусий —
Безвусий, -а, -е Безусый, не имѣющій усовъ.
Словник української мови Грінченка