безвольний —
безво́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
безвольний —
(про безхарактерну людину) ні риба ні м’ясо; ні се ні те; [як] з клоччя батіг. Ну, Антоніна – то не педагог, Кривохацькі – ні риба, ні м’ясо, а втім, я їх ще не розпізнав, за Батожчуками журитись нічого – п’яниць, як і попів...
Словник фразеологічних синонімів
безвольний —
безвільний, -а, -е. Який не має волі, не здатний самостійно щось зробити, вирішити. || Який виражає брак волі, нерішучість. || Млявий, розслаблений (про тіло, його частини).
Великий тлумачний словник сучасної мови
безвольний —
БЕЗВО́ЛЬНИЙ, БЕЗВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має волі, не здатний самостійно щось робити, вирішувати. Ніхто не мучив мене так, як один мій шкільний товариш, безвольний до краю (Леся Українка); Може, йому [батькові], такому вольовому, такому енергійному...
Словник української мови у 20 томах
безвольний —
ЛЕГКОДУ́ХИЙ (позбавлений сили волі), СЛАБОДУ́ХИЙ, СЛАБКОДУ́ХИЙ, СЛАБОХАРА́КТЕРНИЙ, БЕЗВО́ЛЬНИЙ (БЕЗВІ́ЛЬНИЙ) (не здатний самостійно щось зробити, вирішити). (Кіндрат Іванович:) Оці образовані люди, то вони якісь легкодухі, нетерплячі (М.
Словник синонімів української мови
безвольний —
БЕЗВО́ЛЬНИЙ, БЕЗВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має волі, не здатний самостійно щось зробити, вирішити. Ніхто не мучив мене так, як один мій шкільний товариш, безвольний до краю (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах