безвольний

Значення в інших словниках

1. безвольний — безво́льний прикметник Орфографічний словник української мови
2. безвольний — (про безхарактерну людину) ні риба ні м’ясо; ні се ні те; [як] з клоччя батіг. Ну, Антоніна – то не педагог, Кривохацькі – ні риба, ні м’ясо, а втім, я їх ще не розпізнав, за Батожчуками журитись нічого – п’яниць, як і попів... Словник фразеологічних синонімів
3. безвольний — безвільний, -а, -е. Який не має волі, не здатний самостійно щось зробити, вирішити. || Який виражає брак волі, нерішучість. || Млявий, розслаблений (про тіло, його частини). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безвольний — БЕЗВО́ЛЬНИЙ, БЕЗВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має волі, не здатний самостійно щось робити, вирішувати. Ніхто не мучив мене так, як один мій шкільний товариш, безвольний до краю (Леся Українка); Може, йому [батькові], такому вольовому, такому енергійному... Словник української мови у 20 томах
5. безвольний — ЛЕГКОДУ́ХИЙ (позбавлений сили волі), СЛАБОДУ́ХИЙ, СЛАБКОДУ́ХИЙ, СЛАБОХАРА́КТЕРНИЙ, БЕЗВО́ЛЬНИЙ (БЕЗВІ́ЛЬНИЙ) (не здатний самостійно щось зробити, вирішити). (Кіндрат Іванович:) Оці образовані люди, то вони якісь легкодухі, нетерплячі (М. Словник синонімів української мови
6. безвольний — БЕЗВО́ЛЬНИЙ, БЕЗВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має волі, не здатний самостійно щось зробити, вирішити. Ніхто не мучив мене так, як один мій шкільний товариш, безвольний до краю (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах