безвольний
БЕЗВО́ЛЬНИЙ, БЕЗВІ́ЛЬНИЙ, а, е.
Який не має волі, не здатний самостійно щось робити, вирішувати.
Ніхто не мучив мене так, як один мій шкільний товариш, безвольний до краю (Леся Українка);
Може, йому [батькові], такому вольовому, такому енергійному, й подобалося таке полохливе, безвільне створіння, як наша мама? (Ірина Вільде);
А якщо вони впорснули щось таке, від чого він зробиться слухняною, безвольною мавпою, яка робитиме все, що вони накажуть? (І. Багряний);
За характером своїм був [Жирков] людиною безвільною (В. Канівець);
// Який виражає брак волі, нерішучість.
Жест був непевний, безвольний (М. Руденко);
// Млявий, розслаблений (про тіло, його частини).
Якась жінка почала втискати свічку в безвільні пальці правої руки Фросини (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безвольний — безво́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- безвольний — (про безхарактерну людину) ні риба ні м’ясо; ні се ні те; [як] з клоччя батіг. Ну, Антоніна – то не педагог, Кривохацькі – ні риба, ні м’ясо, а втім, я їх ще не розпізнав, за Батожчуками журитись нічого – п’яниць, як і попів... Словник фразеологічних синонімів
- безвольний — безвільний, -а, -е. Який не має волі, не здатний самостійно щось зробити, вирішити. || Який виражає брак волі, нерішучість. || Млявий, розслаблений (про тіло, його частини). Великий тлумачний словник сучасної мови
- безвольний — див. безвільний; слабодухий Словник синонімів Вусика
- безвольний — ЛЕГКОДУ́ХИЙ (позбавлений сили волі), СЛАБОДУ́ХИЙ, СЛАБКОДУ́ХИЙ, СЛАБОХАРА́КТЕРНИЙ, БЕЗВО́ЛЬНИЙ (БЕЗВІ́ЛЬНИЙ) (не здатний самостійно щось зробити, вирішити). (Кіндрат Іванович:) Оці образовані люди, то вони якісь легкодухі, нетерплячі (М. Словник синонімів української мови
- безвольний — БЕЗВО́ЛЬНИЙ, БЕЗВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має волі, не здатний самостійно щось зробити, вирішити. Ніхто не мучив мене так, як один мій шкільний товариш, безвольний до краю (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах