1. Словник української мови в 11 томах

безвольний

БЕЗВО́ЛЬНИЙ, БЕЗВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має волі, не здатний самостійно щось зробити, вирішити.

Ніхто не мучив мене так, як один мій шкільний товариш, безвольний до краю (Л. Укр., III, 1952, 687);

Може, йому [батькові], такому вольовому, такому енергійному, й подобалося таке полохливе, безвільне створіння, як наша мама? (Вільде, Сестри.., 1958, 100);

// Який виражає брак волі, нерішучість.

Жест був непевний, безвольний (Руд., Вітер.., 1958, 312);

// Млявий, розслаблений (про тіло, його частини).

Якась жінка почала втискати свічку в безвільні пальці правої руки Фросини (Стельмах, Хліб.., 1959, 174).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвольний — безво́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безвольний — (про безхарактерну людину) ні риба ні м’ясо; ні се ні те; [як] з клоччя батіг. Ну, Антоніна – то не педагог, Кривохацькі – ні риба, ні м’ясо, а втім, я їх ще не розпізнав, за Батожчуками журитись нічого – п’яниць, як і попів... Словник фразеологічних синонімів
  3. безвольний — безвільний, -а, -е. Який не має волі, не здатний самостійно щось зробити, вирішити. || Який виражає брак волі, нерішучість. || Млявий, розслаблений (про тіло, його частини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безвольний — БЕЗВО́ЛЬНИЙ, БЕЗВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має волі, не здатний самостійно щось робити, вирішувати. Ніхто не мучив мене так, як один мій шкільний товариш, безвольний до краю (Леся Українка); Може, йому [батькові], такому вольовому, такому енергійному... Словник української мови у 20 томах
  5. безвольний — див. безвільний; слабодухий Словник синонімів Вусика
  6. безвольний — ЛЕГКОДУ́ХИЙ (позбавлений сили волі), СЛАБОДУ́ХИЙ, СЛАБКОДУ́ХИЙ, СЛАБОХАРА́КТЕРНИЙ, БЕЗВО́ЛЬНИЙ (БЕЗВІ́ЛЬНИЙ) (не здатний самостійно щось зробити, вирішити). (Кіндрат Іванович:) Оці образовані люди, то вони якісь легкодухі, нетерплячі (М. Словник синонімів української мови