безвідмовний
безвідмо́вний
безодмовний, -а, -е, рідко.
1》 Який, не відмовляючись, робить, виконує що-небудь.
2》 Який, не відповідаючи, мовчки слухає те, що йому говорять; мовчазний.
3》 спец. Який працює без перебоїв.
Великий тлумачний словник сучасної української мови