безконечник
безконе́чник
-а, ч., рідко.
1》 Те, що не має кінця.
2》 Вид візерунка, схожого на спіраль.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибезконе́чник
-а, ч., рідко.
1》 Те, що не має кінця.
2》 Вид візерунка, схожого на спіраль.
Великий тлумачний словник сучасної української мови