Значення в інших словниках
-
безлік —
бе́злік іменник чоловічого роду безліч рідко
Орфографічний словник української мови
-
безлік —
І БЕЗЛІЧ, сила-силенна, тьма-тьменна, кн. сонми; У ФР. купа, море, рій, гибіль; ЯК ПР. дуже БАГАТО, без ліку, без ліку-міри.
Словник синонімів Караванського
-
безлік —
БЕ́ЗЛІК, у, ч., рідко. Те саме, що бе́зліч. Став я позирати з берегових стін .. На жартливий безлік водяних тварин (Я. Щоголів); Бачу я навкруг велику землю, багато племен і родів, що прожили безлік віків (С. Скляренко).
Словник української мови у 20 томах
-
безлік —
див. багато
Словник синонімів Вусика
-
безлік —
БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил.
Словник синонімів української мови
-
безлік —
Бе́злік, -ку, -кові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
безлік —
БЕ́ЗЛІК, у, ч., рідко. Те саме, що бе́зліч. Став я позирати з берегових стін.. На жартливий безлік водяних тварин (Щог., Поезії, 1958, 357); Бачу я навкруг велику землю, багато племен і родів, що прожили безлік віків (Скл., Святослав, 1959, 55).
Словник української мови в 11 томах
-
безлік —
Безлік, -ку м. = іі. безліч. Безлік водяних тварин. Щог. Сл. 91. Безліки пташок. Щог. Сл. 67.
Словник української мови Грінченка