Значення в інших словниках
-
безмірно —
безмі́рно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
безмірно —
БЕЗМІ́РНО. Присл. до безмі́рний. Безмірно широким колом розпросторилось [небо] над землею (Панас Мирний); Світонароджені покоління комах радісно роздираються в цім безмірно широкім і блискучім світі (М.
Словник української мови у 20 томах
-
безмірно —
див. багато
Словник синонімів Вусика
-
безмірно —
ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил.
Словник синонімів української мови
-
безмірно —
БЕЗМІ́РНО. Присл. до безмі́рний. Безмірно широким колом розпросторилось [небо] над землею (Мирний, III, 1954, 260); Вона дівчина безмірно тиха і скромна (Стеф., III, 1954, 251); Її любов до чоловіка така неземна, вона кохає його безмірно (Ю. Янов., І, 1958, 188).
Словник української мови в 11 томах
-
безмірно —
Безмірно нар. Безмѣрно, неизмѣримо, безпредѣльно.
Словник української мови Грінченка