безпробудний

безпробу́дний

-а, -е.

Те саме, що непробудний. Безпробудна пиятика.

Значення в інших словниках

1. безпробудний — безпробу́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безпробудний — Незбудний  Словник чужослів Павло Штепа
3. безпробудний — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що непробу́дний. Опочивав сном тихим, безпробудним (Сл. Гр.); Поміщик Золотарьов спинився перед Сашком, дивлячись на нього мутнуватими очима безпробудного п'янички (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
4. безпробудний — див. непробудний  Словник синонімів Вусика
5. безпробудний — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ розм. (звичайно про п'яниць, ледарів та пияцтво, ледарство — який не знає міри), НЕПРОБУ́ДНИЙ розм., БЕЗПРОСИ́ПНИЙ розм., НЕПРОСИПУ́ЩИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
6. безпробудний — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що непробу́дний. Опочивав сном тихим, безпробудним (Сл. Гр.); Поміщик Золотарьов спинився перед Сашком, дивлячись на нього мутнуватими очима безпробудного п’янички (Смолич, Світанок.., 1956, 39).  Словник української мови в 11 томах
7. безпробудний — Безпробудний, -а, -е Непробудный. Опочивав сном тихим, безпробудним. К. Іов. 8.  Словник української мови Грінченка