непробудний
непробу́дний
-а, -е.
1》 Дуже міцний (про сон); безпробудний, безпросипний.
2》 перен. Який не знає меж, відзначається великою мірою чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мовинепробу́дний
-а, -е.
1》 Дуже міцний (про сон); безпробудний, безпросипний.
2》 перен. Який не знає меж, відзначається великою мірою чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови