Значення в інших словниках
-
безталаннячко —
безтала́ннячко іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
безталаннячко —
БЕЗТАЛА́ННЯЧКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до безтала́ння 1. – Безталаннячко ж моє!.. – побивається Катря (Марко Вовчок).
Словник української мови у 20 томах
-
безталаннячко —
див. біда
Словник синонімів Вусика
-
безталаннячко —
БЕЗТАЛА́ННЯЧКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до безтала́ння 1. — Безталаннячко ж моє!.. — побивається Катря (Вовчок, І, 1955, 209).
Словник української мови в 11 томах
-
безталаннячко —
Безтала́ння, -ня с. Несчастье, горькая судьба. Рудч. Чп. 220. Котл. Н. П. 393. І талан і безталання — все, каже, від Бога. Шевч. Усім людям щасцє, доля, — мені ж безталанне. Мет. 306. ум. безталаннячко. МВ. ІІ. 122.
Словник української мови Грінченка