Великий тлумачний словник сучасної мови

безцільний

безці́льний

-а, -е.

Який не має певної цілі, мети.

|| Безглуздий, нісенітний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безцільний — безці́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безцільний — БЕЗЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має певної цілі, мети. Огонь повстання, а опісля перебута на еміграції тяжка школа нужди, унижень [принижень] та безцільної блуканини переробили його (І. Франко); Мало зігрівало і безцільне тупцювання (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. безцільний — БЕЗЦІ́ЛЬНИЙ (який не має, позбавлений певної мети); БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (який не спрямований на що-небудь конкретне); НЕЦІЛЕСПРЯМО́ВАНИЙ (не спрямований на досягнення чого-небудь). — Чи ти здурів, чоловіче, чи що тобі таке?...  Словник синонімів української мови
  4. безцільний — БЕЗЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має певної цілі, мети. Огонь повстання, а опісля перебута на еміграції тяжка школа нужди, унижень та безцільної блуканини переробили його (Фр., III, 1950, 345); Мало зігрівало і безцільне тупцювання (Коз.  Словник української мови в 11 томах