безцільний
БЕЗЦІ́ЛЬНИЙ, а, е.
Який не має певної цілі, мети.
Огонь повстання, а опісля перебута на еміграції тяжка школа нужди, унижень [принижень] та безцільної блуканини переробили його (І. Франко);
Мало зігрівало і безцільне тупцювання (В. Козаченко);
// Безглуздий, нісенітний.
Він [спомин] мучить моє сумління грижею, і мені здається, що все дурне, безцільне, жорстоке і погане (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)