Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
безчасу —
Безчасу́, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
безчасу —
Безчасу нар. Преждевременно, несвоевременно. Безчасу вмерли діти. Н. Вол. у. Вона безчасу дитину привела. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка