безґрунтовий

безґрунто́вий

-а, -е.

1》 Те саме, що безземельний.

2》 Який здійснюється не в ґрунті (про вирощування рослин).

Значення в інших словниках

1. безґрунтовий — безґрунто́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безґрунтовий — БЕЗҐРУНТО́ВИЙ, а, е, іст. 1. Те саме, що безземе́льний. Дані інвентарів цих сіл Ямпільського повіту про поділ селян на ґрунтових і безґрунтових такі: кількість перших зменшилася з 291 до 289 (з наук.-попул. літ.). 2. с.  Словник української мови у 20 томах