безземельний
безземе́льний
-а, -е.
Який не має землі для господарювання.
|| у знач. ім. безземельний, -ного, ч. Те саме, що безземельник.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибезземе́льний
-а, -е.
Який не має землі для господарювання.
|| у знач. ім. безземельний, -ного, ч. Те саме, що безземельник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови