бережно

бе́режно

Присл. до бережний; дбайливо.

|| Обережно.

Значення в інших словниках

1. бережно — бе́режно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. бережно — БЕ́РЕЖНО. Присл. до бе́режний; дбайливо. Така стара та непоказна, а подушками, ще й не малими, мов тими куклами [ляльками], грається.  Словник української мови у 20 томах
3. бережно — БЕ́РЕЖНО. Присл. до бе́режний; дбайливо. Бережно зняв з верстака я основу. Людям роботу розніс і роздав (Щог., Поезії, 1958, 104); Бережно він узяв обома руками матір і, як мушку, посадовив на стілець (Панч, Іду, 1946, 66)...  Словник української мови в 11 томах