беркиць
берки́ць
беркиц, виг., розм.
Уживається як присудок за знач. беркицьнути і беркицьнутися.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиберки́ць
беркиц, виг., розм.
Уживається як присудок за знач. беркицьнути і беркицьнутися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови