Значення в інших словниках бильник — Бильник, -ка м. 1) Черешки въ листѣ. Поїла проклята кузявка капусту, — тільки бильник один стирчить. Черниг. 2) раст. чернобыльникъ, Artemisia vulgaris. Небом накрите, а билником огорожене. Волынск. Словник української мови Грінченка